Історичне рішення. ПЦУ та УГКЦ з 1 вересня перейшли на Новоюліанський календар — чому це сталося та як зміняться дати свят

Поділитися:

Фото з Помісного Собору ПЦУ, який затвердив рішення про перехід на Новоюліанський календар (Фото:Православна Церква України via Facebook)

З 1 вересня Православна церква України та Українська греко-католицька церква перейшли на Новоюліанський церковний календар, через що дати відзначення більшості церковних свят змінился.

NV нагадує, чому було прийняте це рішення та коли тепер відзначатимуться головні церковні свята.

Наслідок багаторічної дискусії та загострення суперечок через війну

Перехід на Новоюліанський календар триває з 2022 року, і навіть зараз — коли ПЦУ та УГКЦ офіційно перейшли на Новоюліанський календар — окремим громадам ПЦУ, які категорично проти такого переходу, дозволили відзначати свята у попередні дати.

Олександр (Драбинко), митрополит Переяславський і Вишневський ПЦУ розповів в інтерв’ю Радіо Свобода, що залишити можливість дотримуватись старого стилю (тобто Юліанського календаря) було його ініціативою.

«У нас свята не являються прив’язаними до календаря. Ми інколи самі собі складаємо деякі питання, які абсолютно не відносяться до того, що є по суті християнства і православ’я. Ми кожної неділі відзначаємо Вознесіння Христове. Ми святкуємо Великдень один раз в даті, а кожної неділі згадуємо цю подію. Кожна літургія — це вже і є святкування Христового Воскресіння і спогади тих подій, які пов’язані з церковним календарем. Не потрібно прив’язуватися до якихось дат, оскільки вони не являються тим, у що ми віримо. Вони не є догматичними», — зазначив він.

Можливість проводити різдвяне богослужіння 25 грудня Синод ПЦУ схвалив ще у жовтні 2022 року.

«[Рішення ухвалили], враховуючи численні запити та дискусію, яка протягом багатьох років триває в церкві та в суспільстві; передбачаючи, зокрема через обставини війни, загострення у публічному просторі календарних суперечок; з метою вивчення реальної церковної потреби в здійсненні у близькому часі календарних змін», — пояснювали тоді в ПЦУ.

Наприкінці 2022 року ПЦУ і УГКЦ домовилися створити спільну робочу групу для вивчення можливого переходу на новий календар.

УГКЦ прийняла рішення про перехід на Новоюліанський календар з 1 вересня 2023 року на початку лютого 2023 року. Глава УГКЦ Святослав говорив тоді, що рівень підтримки календарної реформи досягає «майже 90%, і то практично в кожній єпархії».

ПЦУ ухвалила рішення про перехід на новий календар на архиєрейському соборі в Києві 24 травня 2023 року. Остаточно рішення було затверджене 27 липня 2023 року на Помісному Соборі у Софії Київській. Календарну реформу підтримали 156 делегатів, проти виступили лише п’ять.

Загалом на Помісний Собор прибули 60 делегацій з усієї України. До кожної входили архієрей, священик і вірянин.

«Календарна комісія нашої церкви вже підготувала відповідний календар, щоб із практичного погляду не було жодних перешкод, і ми бачимо, що віряни позитивно сприйняли це рішення. Ми рухалися до цього рішення останні п’ять років», — прокоментував історичне рішення Помісного Собору предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній.

Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

28 липня президент Володимир Зеленський підписав закон про зміну дат деяких свят, які є державними.

Окрім перенесення дати Різдва Христового з 7 січня на 24 грудня, є ще такі зміни:

• 1 жовтня (замість 14 жовтня) відзначатимуть День захисників і захисниць та День Покрови Пресвятої Богородиці.
• 15 липня (замість 28 липня) святкуватимуть День української державності.

Верховна Рада змінила дати державних свят 14 липня. У пояснювальній записці до документа, автором якого, є Зеленський, сказано, що мета — «відмова від російської спадщини».

Представник УПЦ МП отець Олександр (Клименко) заявив, що ця церква, незважаючи на підписання закону про зміну дат деяких свят, продовжить відзначати Різдво Христове у січні.

Чим Новоюліанський календар відрізняється від Юліанського та Григоріанського

Всі нерухомі церковні свята Новоюліанського календаря співпадають з Григоріанським — тобто відзначаються на 13 днів раніше, ніж за Юліанським календарем.

Наприклад, Різдво за Юліанським календарем відзначається 7 січня, а за Григоріанським та Новоюліанським календарями — 24 грудня.

Однак в Новоюліанському календарі співпадає з Юліанським святкування Великодня і прив’язаних до нього інших рухомих свят, зокрема, Трійці, яка відзначається на 50-й день після Великодня. Різний підхід до вирахування Великодня з церквами Григоріанського календаря зберегли й інші православні церкви в Європі.

Таким чином, традиція святкування Великодня після календарної реформи ПЦУ не зміниться.

Методику визначення дати Великодня у 325 році затвердив Нікейський собор ще єдиної тоді церкви (до поділу на Католицьку та Православну). Згідно з цим рішенням, Великдень має відзначатись в першу неділю після першого повного місця після весняного рівнодення. Однак через різницю в сонячному календарі у 13 днів цю дату вираховують по-різному.

У 45% випадків Великдень за Григоріанським календарем відзначають на тиждень раніше, ніж за Юліанським, у 30% випадків дати святкування Великодня за обома календарями співпадають (найближче таке співпадіння буде у 2025 році, коли всі християни святкуватимуть Великдень 20 квітня), у 5% випадків різниця досягає чотирьох тижнів, а в 20% випадків — п’яти тижнів.

За Юліанським календарем Великдень обов’язково має святкуватися після єврейського Песаха, а за Григоріанським календарем це правило не обов’язкове.

Після календарної реформи ПЦУ та УГКЦ за Юліанським календарем відначатимуть церковні свята РПЦ та ще п’ять православних церков, зокрема у Сербії, Грузії та Єрусалимі.

Новоюліанським календарем користуються більшість праволавних церков, в тому числі Константинопольський патріархат.

За Григоріанським календарем відзначає свята Римо-католицька церква.

За словами митрополита Переяславського і Вишневського ПЦУ Олександра (Драбинка), переходячи на Новоюліанський календар, Україна «доєднується до загальної церковної практики».

Він також зазначив, що російської практики збереження Юліанського календаря дотримуються сателіти Москви.

Які свята переносяться внаслідок переходу на Новоюліанський календар

• Обрізання Господнє 2023 — 1 січня (замість 14 січня).
• Богоявлення, Водохреща 2023 — 6 січня (замість 19 січня).
• Стрітення Господнє 2023 — 2 лютого (замість 15 лютого).
• Благовіщення Діви Марії 2023 — 25 березня (замість 7 квітня).
• Великий пост 2023 — з 7 березня по 23 квітня (дата не змінюється).
• День святого Юрія — 23 квітня (замість 6 травня).
• Вербна неділя 2023 — 9 квітня (дата не змінюється).
• Великдень 2023 — 16 квітня (дата не змінюється).
• Вознесіння Господнє 2023 — 25 травня (дата не змінюється).
• Трійця 2023 — 4 червня (дата не змінюється).
• Різдво Іоанна Хрестителя 2023 (Івана Купала) — 24 червня (замість 7 липня).

Інфографіка: NV Інфографіка: NV

• Апостолів Петра та Павла 2023 — 12 липня (замість 29 червня).
• Пророка Іллі 2023 — 20 липня (замість 2 серпня).
• Маковея (Медовий Спас) — 1 серпня (замість 14 серпня).
• Преображення Господнє 2023 — 6 серпня (замість 19 серпня).
• Успіння Пресвятої Богородиці 2023 — 15 серпня (замість 28 серпня).
• Різдво Пресвятої Богородиці 2023 — 8 вересня (замість 21 вересня).
• Воздвиження Хреста Господнього 2023 — 14 вересня (замість 27 вересня).
• Покров Пресвятої Богородиці 2023 — 1 жовтня (замість 14 жовтня).
• Архістратига Михайла 2023 — 8 листопада (замість 21 листопада).
• Введення в храм Пресвятої Богородиці 2023 — 21 листопада (замість 4 грудня).
• Андрія Первозванного 2023 — 21 листопада (замість 4 грудня).
• День святого Миколая 2023 — 6 грудня (замість 19 грудня).
• Різдво Христове 2023 — 25 грудня (замість 7 січня).
• Собор Пресвятої Богородиці 2023 — 26 грудня (замість 8 січня).
• Щедрий вечір, день святої Маланки 2023 — 31 грудня (замість 13 січня).

Редактор: Анастасія Одінцова