Катастрофа, пролонгована у часі. Хто та що в майбутньому найбільше постраждає від наслідків підриву Каховської ГЕС, — інтерв’ю NV
Поділитися:
Наслідки підриву Каховської ГЕС не лише руйнують екосистеми регіону, а й роблять нерпидатними для життя окремі території та нищать економічний потенціал області (Фото:REUTERS/Inna Varenytsia)
Автор: Світлана Угніва
Раптові повені, «висихання» місцевого клімату, відсутність питної і технічної води та збіднення ґрунтів кардинально змінять, на думку професора Херсонського держуніверситету Ігоря Пилипенка, життя мешканців Херсонщини найближчими роками.
Найбільша техногенна катастрофа в Європі за останні десятиріччя — так фахівці називають події, що стали наслідком вчиненого росіянами 6 червня підриву греблі Каховської ГЕС. Це призвело до стрімкого зниження рівня води в однойменному водосховищі то повені вниз по течії Дніпра.
Загинули люди, довелось евакуювати значну частину населення Херсону та розташованих поруч сіл. У воду потрапили сотні тон машинного мастила, а також вміст смітників, сховищ пального, складів з хімікатами, добривами та могильники тварин тощо. Дніпро затопив десятки тисяч гектарів лісів та полів, зруйнувавши середовище проживання деяких тварин.
В Білому домі заявили, що за спричинені підривом ГЕС руйнування відповідальна Росія, а депутати Європарламенту назвали підрив греблі Каховської ГЕС воєнним злочином РФ.
Про екологічні наслідки цієї катастрофи для країни та регіону зокрема в інтерв’ю NV розповів Ігор Пилипенко, доктор географічних наук, професор Херсонського державного університету.
Який екологічний ризик, спричинений підривом ГЕС, є найсерйознішим, найбільш згубним?
Люди створили величезну штучну екосистему. Тому ми не можемо говорити про виключно екологічну проблематику. Я б сказав, що це, скоріше, соціо-екологічна проблематика, де на вершині і господарем цієї системи виступає людина, яка, вписавшись в цю систему, використовує її водні ресурси.
Уявіть собі давню цивілізацію єгипетську, яка виникла на берегах Нілу, і от одного дня Нілу більше немає. Ми не кажемо, що у нас там окрема якась цивілізація, але люди своїм життям, своєю системою розселення, господарською діяльністю «сіли» на цей ресурс води, — і зараз цієї води нема. Тобто тепер відсутній резервуар, який виконував не лише функцію зберігання і накопичення води, а й функцію розподілу для різних господарських потреб.
Питання щодо екологічного ризику надскладне, і на нього дуже важко відповісти. З моєї точки зору в цьому ланцюгу взаємодії «природа-населення-господарство» найбільш постраждалою ланкою буде населення.
Що буде відбуватися із сільськогосподарськими землями, які зараз опинилися без зрошування, від якого вони дуже залежали? Якими процесами для ґрунтів у регіоні загрожують наслідки підриву росіянами Каховської ГЕС?
Там у нас доволі строката ґрунтова система. Але більш за все постраждають регіони, які використовують таке центральне магістральне зрошування. Для них буде характерне збільшення рівня солоності. А це призведе до втрати родючості ґрунтів. Хоча, скажімо так, в залежності від того, який буде рік, які запаси вологи ґрунту, — можливо, ще якийсь певний час ґрунти будуть спроможні давати врожаї.
Дайджест головних новин Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Наприклад, будемо переходити на культури, які потребують менше вологи, будемо виводити з товарного виробництва величезні масиви цибулі, баклажанів, солодкого перцю, томатів і так далі.
На піщаних ґрунтах, де зрошування мало характер місцевого, де використовувались підземні води, там ця проблема буде меншою. Тому сподіваємося, що той рівень підземних вод, який там формувався, дозволить ще довгі роки нашим аграріям, зокрема дрібним, продовжувати вирощування сільськогосподарських культур, перш за все овочевих, зокрема в закритому ґрунті – в парниках, теплицях.
Що стосується вирощування на відкритому ґрунті, то на піщаних ґрунтах, де в основі материнської породи є пісок, і відносно неглибоке залягання ґрунтових вод, в принципі можна продовжувати вирощування і баштанних культур. Скажімо так, відомі херсонські кавуни, які знають більшість споживачів України, це ж не Херсон, і не район Олешківських пісків. Це переважно Чаплинка, частково Новотроїцький район, Каланчацький район і так далі. Там будуть вони рости, хоча і є ризики. Залежить від того, чи вологий весняний період, чи достатньо води, щоб дати урожай.
Отже, найскладніше буде з овочевими культурами?
Так. І мене більше цікавить овочевий набір у ієрархії, скажімо так, споживацьких цінностей. Я думаю, що всі українці ще минулого року відчули відсутність Херсонщини на ринку овочевих культур України. Безумовно, в інших регіонах країни спостерігається зростання овочівництва, зокрема завдяки застосуванню тепличного господарства. Але ви ж розумієте, що ресурси тепла, умовно кажучи, лісостепу, Прикарпаття і Херсонщини або Миколаївщини, непорівнювані. Інший набір температур.
Засолення ґрунтів, про яке ви кажете, це зворотній процес? Як згодом це можна налагодити?
Цей процес «виліковується» тільки зрошуванням.
Екологи ще говорили і про загрозу опріснення Чорного моря. Наскільки це серйозна проблема?
Це явище спостерігається, безумовно. Раптовий викид, як ми можемо вже говорити, десь 8−10 кубічних кілометрів води в північно-західну акваторію Чорного моря призводить до стрімкого падіння рівня солоності в північно-західній частині моря. Це, безумовно, впливає на морські організми по всьому екологічному ланцюгу. Це може вплинути на їх ареали існування, переміщення їх вздовж берега. Але ми ж пам’ятаємо, що Чорне море має ще сірководневий шар, і вони не можуть там переміститись дуже швидко на глибину. Тут важливо, яким буде море з точки зору штормів, головних напрямів вітрів, який буде характер вітрів в червні, як буде відбуватися змішування шарів води — більш легкого, прісного, який прийшов з Дніпра, і більш важкого, солоного з Чорного моря. В принципі, за нормальних умов течія, яка буде йти потім вздовж берега Румунії і Болгарії, призведе поступово до розчинення цієї прісної води величезними масами і товщами. Цей обсяг не є фатальним для Чорного моря. Сподіваємось, фізико-хімічні процеси дозволять відносно швидко поглинути цю прісну воду і вирівняти рівень солоності найближчим часом. Але знов таки, про це рано чітко говорити, тому що все залежатиме від характеру вітрів.
А чи здатні наслідки підриву росіянами ГЕС вплинути на кліматичні процеси регіону?
Ще з часів створення Каховського водосховища проводились роботи з дослідження змін мікроклімату, перш за все, навколо водосховища. Спостерігалося зростання вологості, певне зниження пікових температур влітку. Навіть завдяки тому, що ми мали таку величезну площу [води], спостерігалась дія бризів доволі відчутних, які діяли в умовах антициклональної літньої погоди. Бризи — це вітри, які протягом доби змінюють напрям на протилежний: вдень дмуть з водойми на сушу, а вночі – навпаки. Каховське водосховище дещо впливало на формування місцевих опадів влітку. Тож, безумовно, цей вплив буде, мікрокліматичний. А саме, це спричинить зниження цієї частки у формуванні місцевих опадів. Точніше про це краще скажуть кліматологи. Тобто ми можемо припустити, що кількість опадів стане дещо меншою.
З точки зору вирощування сільськогосподарських культур ці бризи, які були більш вологі, знижували ризики так званої атмосферної посухи. При цьому вплине на мікроклімат з точки зору зниження атмосферної вологості і масове відключення зрошення. Тому що величезні масиви, які сформувалися на лівобережжі Херсонської області і частково Запорізької, вони також впливали. Уявіть, у вас сотні і тисячі гектарів [під зрошенням], безумовно, не вся волога потрапляє виключно у ґрунт. Ви зволожуєте територію, вона підвищує атмосферну вологість місцеву і так далі. Це важливий момент.
Отже, все більш некомфортно житиметься людям, і не тільки за рахунок знищення їх основи життя — функціонування сільського господарства, а й з огляду на умови життя: відсутність води питної і технічної, мікрокліматичні зміни.
Восени минулого року Головне управління розвідки попереджало, що у випадку підриву дамби масштаби екологічної катастрофи вийдуть далеко за межі України і торкнуться всього Чорноморського регіону. Що ви про це думаєте?
Ось в одному з питань ішлося про опріснення Чорного моря. Це також чинник. Якщо, наприклад, не буде змішування шарів води, або умови будуть такі, що цей клин прісний буде дуже повільно змішуватися, то це може вплинути на рибальство, наприклад, у західній частині Чорного моря, це Болгарія.
Я все ж думаю, що вплив там більш пролонгований в часі, і він загрожує Європі, Чорноморському регіону, перш за все техногенними аваріями. В заручниках залишається Запорізька атомна електростанція, на якій розміщується 6 енергоблоків потужності по 1 млн кВт. І ця АЕС є заручником рівня води. Добре, що там ставок-охолоджувач наповнений повністю, але ж ми не знаємо, що з ним буде далі. Ніщо не заважає [окупантам] його спустити. І це величезна невизначеність. Я думаю, що присутність представників МАГАТЕ там одного разу може стати частиною шантажу України через європейські країни.
Як наслідки цієї катастрофи впливають на тваринний, рослинний світ, і чи дійсно окремі види під загрозою повного зникнення? Які передусім, і як це відіб’ється на екосистемі, якими наслідками загрожує?
Повністю затоплений Національний природний парк Нижньодніпровський. Потерпають зокрема штучні екосистеми, як на території Каховського водосховища. Зараз його фактично немає. Днями колеги з об’єктів природного заповідного фонду Одеської області демонстрували сотні тритонів, червонокнижних тварин, яких винесло на узбережжя. Тобто ці амфібії викинуті зі свого вже звичного місця існування. Скільки з них загинуло, невідомо. Лише як повністю зійде вода, можна оцінювати заподіяну шкоду. Поки що вчені намагаються прогнозувати для окремих видів, груп наслідки за своїми напрямками, якими займаються.
Наприклад, вчені, які роблять прогноз для рослинності, припускають, що для класичної плавневої рослинності, можливо, нічого катастрофічного і не буде. Але ось тваринний світ, який вписався в ситуацію, що плавні тривалий час не затоплювалися… З’являються нові види, які не мають еволюційних механізмів утекти від цієї води. Це величезна проблема, тим більше, що це відбулось на початку червня. Багато тварин приводить потомство. Мальок або ще в ікрі, якщо про рибу говорити, або тільки вилупився. В нього немає можливості рятуватися. А тут величезна хвиля його зносить.
Візьмімо штучне відтворення таких червонокнижних видів, як осетрові риби. От у селі Дніпровське Білозерського району Херсонської області був колись створений осетровий завод. Фактично вся ця територія затоплена, тобто втрачене маточне поголів’я, яке використовували для відтворення, мальок, обладнання, все це втрачено. І як ми будемо відновлювати це поголів’я, невідомо.
Крім того, багато аспектів будуть зрозумілі лише наступного року, після завершення цього річного циклу природи. Ми зараз можемо не побачити сповна, що відбулось. І дуже важливо, як довго буде спадати вода.
Люди вписалися в цю екосистему тим, що зайняли пойму. На поймі жити не можна, якщо ти не регулюєш воду. Вода прийшла, пойму затопила. Все буде залежати від гідрологічного режиму. Ми повертаємось у гідрологічний непередбачуваний режим, який був до побудови Каховської ГЕС.
Чи можливий сценарій, за якого екосистема може повернутися до того стану, в якому була до появи дамби?
Гадаю, точно до такого ж — ні. Тому що після побудови Каховської ГЕС було створено каскад. Тобто Каховська ГЕС була другою, потім ще збудували низку ГЕС на Дніпрі. Всі вони також мали вплив. Знов таки, ще один чинник — скільки ми води будемо споживати.
Але на роки все змінено. Там, де люди їздили на дачі, тепер туди будуть приїжджати в крайньому випадку, мабуть, в кінці липня. Там, де у них були городи, де висадили виноград, де ростуть фруктові дерева, — зараз це все підмокне, або буде затоплене стояти.
А чи здатні затоплені території регіону повернутись до нормального стану, в якому вони були до підриву ГЕС, і за який час це можливо?
Як я казав, для плавневих, можливо, не надто щось зміниться, і вони відтворять свої плавневі ознаки, які були раніше.
З точки зору, наприклад, степових ділянок, які були поближче до води, вони втратять свої властивості степу і стануть, наприклад, луками, або луки перетворяться на навколоводну рослинність. Це питання буде визначатися рівнем води. Яким він буде, ніхто точно не знає. Який буде водний режим? Який буде характер вітрів? Для низовинних територій, таких як Лівобережжя особливо, коливання 10, 20, 30 см може бути суттєвим і навіть визначальним. Важливі чинники функціонування базової екосистеми тепер погано піддаються довготривалому прогнозуванню. Швидше за все, найбільш дієвим буде зараз аналіз лівого і правого берегів періоду 30-х років ХХ століття. Від цього можна відштовхуватися, що нам робити далі.
