Перші наслідки контрнаступу ЗСУ. Окупанти виправдовують свої невдачі дощем, Міноборони РФ прагне підпорядкувати сили Пригожина — ISW

Український танкіст у Донецькій області, 12 червня 2023 (Фото:REUTERS/Oleksandr Ratushniak)

Нові територіальні здобутки українських сил у Донецькій і Запорізькій областях мають геолокаційні підтвердження, тоді як твердження окупантів про намагання контратакувати ЗСУ на цих ділянках фронту поки не мають засвідчених результатів.

Про це йдеться у новому зведенні Інституту вивчення війни.

Аналітики ISW підтверджують, що 12 червня ЗСУ продовжували контрнаступальні дії щонайменше на трьох ділянках фронту та досягли нових територіальних здобутків. Про це свідчать не лише заяви представників Міноборони України (зокрема Ганна Маляр повідомила, що на Донецькому та Таврійському напрямках ЗСУ просунулися на 6,5 км і відбили 90 кв. км території за минулий тиждень), але й геолокаційні кадри, опубліковані 12 червня. Вони додатково вказують на те, що українські війська досягли певних обмежених просувань у західній частині Донецької області на південь від селища Велика Новосілка, констатують в ISW. Там також звернули увагу на заяву речника Східного угруповання військ ЗСУ полковника Сергія Череватого, за словами якого українські військові продовжують контратаки на флангах Бахмутського напрямку та просунулися на 250−700 метрів у неуточнених районах на околицях міста. Російські джерела підтвердили, що ЗСУ продовжують контратакувати російські позиції на південний захід, північ і північний захід від Бахмута, зокрема поблизу Берхівки (3 км на північний захід від Бахмута).

Російські «воєнкори» також стверджували, що 12 червня окупанти нібито намагалися контратакувати українські сили на межі Донецької і Запорізької областей, де ЗСУ досягли найбільших успіхів. Зокрема у російських пабліках повідомлялося, що війська РФ нібито розпочали контратаку на заході Донецької області після тактичних успіхів українців поблизу Времівського виступу (в районі села Времівка Волноваського району Донецької області). Однак аналітики ISW поки не побачили жодних підтверджень територіальних результатів окупантів під час такої контратаки, якщо вона була. Хоча деякі російські джерела повідомляли, що війська РФ начебто знову захопили Макарівку (5 км на південь від Великої Новосілки), однак Маляр повідомляла, що станом на 12 червня українські війська контролюють це село.

Інфографіка: ISW

Російські «воєнкори» також жалілися, що погані погодні умови нібито заважали діяти авіації РФ під час українських атак біля адміністративного кордону між Донецькою та Запорізькою областями. Вони намагалися виправдати тактичні успіхи українських військ сильним дощем і туманом, що, мовляв, не дозволило російським літакам та гвинтокрилам завдавати ударів по скупченню українських сил. Хоча пізніше російські джерела повідомили, що авіація окупантів відновила інтенсивні авіаудари по українських силах 12 червня після того, як пройшов дощ.

Власник ПВК Вагнера Євген Пригожин заявив, що отримав наказ від Міністерства оборони Росії з вимогою підпорядкувати його сили російському військовому командуванню. Пригожин оприлюднив фрагмент листа від Міноборони Росії, який вимагає від ПВК Вагнера та інших російських «добровольчих» військових формувань надати дані командуванню армії РФ про чисельність своїх сил, резервів і оснащення, яке вони отримали від Міноборони Росії, до 15 червня. Раніше міністр оборони Росії Сергій Шойгу 10 червня оголосив, що російські добровольці мають підписати контракти напряму з Міноборони Росії до 1 липня. Пригожин заявив, що тепер набирає у 2,5 рази більше охочих долучитися до вагнерівців після нещодавніх «провокаційних заяв про необхідність припинення існування приватної військової компанії [ПВК] Вагнера». Він стверджує, що найманці приєднуються до ПВК Вагнера, щоб уникнути підписання контрактів з Міноборони РФ. Пригожин також звинуватив російське командування у використанні цієї спроби формалізувати «добровольчі» формування, щоб зашкодити ПВКВагнера на тлі поточного українського контрнаступу.

В ISW вважають, шо російське Міноборони прагне централізувати контроль над нерегулярними формуваннями і їхнім забезпеченням у відповідь на контрнаступ України, а також хоче обмежити «незалежність» Пригожина. Аналітики припускають, що Сергій Шойгу і російське військове командування можуть намагатися відновити певну прихильність Володимира Путіна після того, як російські війська відносно успішно провели окремі оборонні операції на півдні України. Тож тепер вони хочуть використати це як важіль, аби продовжити формалізацію російських нерегулярних сил — крок, який Міноборони РФ, ймовірно, планувало здійснити ще взимку 2023 року. Однак тоді операції сил Пригожина в Бахмуті та відсутність вирішальних перемог регулярних сил РФ на Донбасі, можливо, обмежили здатність Міноборони РФ втілити ці плани в життя. В ISW припускають, що такий крок для армії РФ може бути обґрунтованим з військової точки зору і принаймні частково не пов’язаний із суперечкою з Пригожиним, оскільки формальний облік і прямий контроль над масивом російських нерегулярних формувань, швидше за все, дозволить російському військовому командуванню простіше передислоковувати сили за потреби.

Дайджест головних новин Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Тим часом чеченський ватажок Рамзан Кадиров продовжує намагатися наблизитися до Міноборони Росії і дистанціюватися від Євгена Пригожина. Про це свідчить показова подія 12 червня, коли Кадиров повідомив, що кілька чеченських командирів, зокрема командувач чеченського спецназу Ахмат генерал-майор Апті Алаудінов, зустрілися із заступником начальника Генерального штабу Росії генерал-полковником Олексієм Кімом, щоб підписати контракти з Міноборони Росії. Публічна демонстрація угоди між Кадировим і Міноборони Росії ще більше зближує його та спецпризначенців Ахмата з офіційним російським військовим апаратом, водночас ще більше віддаляючи Кадирова від Пригожина.

Контрнаступ ЗСУ у Запорізькій і Донецькій областях — мапа

Інфографіка: ISW Інфографіка: ISW Інфографіка: ISW Редактор: Інна Семенова