Сьогодні День української державності. Чому це свято скоро змінить дату і як воно спростовує маячню РФ про Київську Русь та її хрещення

Поділитися:

Митрополит Епіфаній (праворуч) під час свого візиту до Володимир-Волинської єпархії, однієї з найдавніших православних єпархій на теренах України, травень 2023 року (Фото: ПЦУ / Facebook).

У п’ятницю, 28 липня, Україна вдруге відзначає День української державності — у пам’ять про святого рівноапостольного князя Володимира та на знак вшанування Дня хрещення Київської Русі — України. Наступного року це свято відзначатимуть 15 липня.

NV нагадує про важливість розуміння традиції вшанування Дня української державності, зміну дати свята, а також про намагання Росії “привласнити” історію Київської Русі.

Як з’явився День української державності і що це за свято

Менше ніж за рік до повномасштабного вторгнення Росії президент України Володимир Зеленський започаткував традицію відзначення Дня української державності. Він підписав відповідний указ на Майдані Незалежності у 30-ту річницю Незалежності України, 24 серпня 2021-го.

Читайте також: Олександр Ткаченко Від Івана Грозного до Путіна. Як Росія веде інформаційну війну

Документ втілив у життя ідею відзначати нове свято щороку 28 липня — у День Хрещення Київської Русі-України. Досі саме в цей день Україна вшановувала одного з перших своїх державотворців — святого рівноапостольного Володимира Великого, князя Київського.

В президентському указі Зеленського зазначено, що історія української державності сягає своїм корінням «часів заснування міста Києва та розквіту держави за часів князя Київського Володимира Великого». Саме він, прийнявши у 988 році християнство, «засвідчив цивілізаційний вибір Київської Русі».

Спадкоємцями Київської держави тих часів Україна вважає:

• Галицько-Волинське князівство,
• Українську козацьку державу,
• Українську Народну Республіку,
• Західноукраїнську Народну Республіку,
• Українську Державу,
• Карпатську Україну
• сучасну незалежну Україну.

В указі також зазначено, що День української державності Україна святкує, керуючись Актом проголошення незалежності від 24 серпня 1991 року, який був схвалений 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням.

У цей день українське суспільство також вшановує пам’ять та засвідчує повагу до діяльності «видатних представників національної еліти та борців за державність і незалежність України», серед яких Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Володимир Антонович, Михайло Драгоманов, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський та інші.

«Ми — молода родина зі славетної династії Київської Русі – України. З роду засновників. Роду хрестителів. З хороброго роду. Мудрого роду. Козацького роду. Ми не сироти й не знайди. Ми нащадки могутньої країни, яка була центром Європи, — сказав Зеленський, виступаючи на Майдані в серпні 2021-го з нагоди 30-ї річниці незалежності. — Тут починалося православ’я, тут взяла початок старослов’янська мова, правонаступницею якої є сучасна українська мова. Тут почалась і наша державність. Зародження нашої державності ми будемо відзначати в день розквіту нашої державності – у день Хрещення Київської Русі – України».

Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п’ятницю

Тоді ж, 24 серпня 2021-го президент виступив з окремою промовою у Верховній Раді, попросивши народних депутатів зробити День української державності вихідним. Для цього в парламент було внесено спеціальний законопроєкт (№ 5864).

Рада прийняла його 31 травня 2022 року. Новий закон передбачає внесення змін до ст. 73 Кодексу законів про працю України. Її було доповнено новим абзацом про встановлення 28 липня Дня української державності як святкового дня. Закон набув чинності 9 червня 2022 року. Однак до завершення воєнного стану всі державні свята в Україні вважаються робочими днями — зокрема і День української державності.

Саме ж свято Дня хрещення Київської Русі — України встановив ще третій президент України Віктор Ющенко. Відповідний указ про відзначення його 28 липня він видав влітку 2008 року в рамках святкування 1020-річчя хрещення Київської Русі. Тоді Ющенко обрав саме таку дату у день пам’яті князя Володимира. А в його указі було наголошено на значенні православних традицій в історії і розвитку українського суспільства та держави.

Чому дату свята перенесуть вже з наступного року

Починаючи з 2024 року Україна буде відзначати День української державності 15 липня, а не 28 липня. Таке рішення Верховна Рада затвердила 14 липня 2023-го, ухваливши законопроект про зміну дат трьох свят:

• Різдво Христове відтепер відзначатимуть 25 грудня замість 7 січня;
• День Української Державності – 15 липня замість 28 липня;
• День захисників і захисниць України (збігається з церковним святом Покрова Пресвятої Богородиці) — 1 жовтня замість 14 жовтня.

Ініціатором такого кроку став Володимир Зеленський. У пояснювальній записці його президентського законопроекту наголошується, що метою нововведення є «відмова від російської спадщини» і нав’язування відповідних дат Росією.

Раніше у 2023 році Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) вже перейшли на новоюліанський календар замість юліанського, якого дотримується російська церква. Відповідно до оновленого календаря, саме 15 липня відповідає 28 липня за юліанським — тож на цю дату було перенесено і День Української Державності.

Таким чином, свято і надалі відзначатимуть у день вшанування хрестителя Київської Русі, князя Київського Володимира Великого, але за іншим церковним календарем.

До чого тут День Хрещення Київської Русі — України, і як РФ намагається привласнити його історію

На тлі повномасштабного вторгнення в Україну російська пропаганда та російська історіографія посилили спроби заперечити будь-який зв’язок історії українського державотворення з Київською Руссю.

З російських шкільних підручників тепер викреслюють згадки Києва як столиці Київської Русі. Ще минулого літа BBC проаналізувала зміст основних шкільних підручників, схвалених до використання російським міністерством просвітництва, а також відмінності між їхніми виданнями 2016 і 2022 років. Більшість згадок про Україну та Київ з книжок дійсно вилучено, навіть сам термін «Київська Русь» замінили на «Русь» або «Давню Русь».

Крім того, пропагандисти слідом за російським диктатором Володимиром Путіним намагаються повсякчас доводити, що до створення УРСР у складі СРСР української держави буцімто ніколи не існувало, а Україна є «штучним» утворенням.

Утім, як нагадує Український інститут національної пам’яті (УІНП), Україна як держава успадкувала чимало символів Київської Русі: її спадком є герб України (тризуб), грошова одиниця (гривня), а, головне — Київ як політичний і культурний центр України.

Крім того, День української державності недарма відзначається того ж дня, коли українські християнські церкви вшановують памʼять київського князя Володимира Великого та День Хрещення Київської Русі – України. «Князь Володимир Великий — уособлення розбудови Русі. Прийняття ним у 988 році християнства як державної релігії стало для України цивілізаційним вибором. Русь підтримувала політичні, економічні та культурні зв’язки з більшістю європейських держав того часу», — нагадують історики УІНП.

Саме відтоді не переривається тяглість і спадкоємність державотворчих традицій України аж до сьогодення. Зокрема традиції Русі у розбудові зорієнтованої на Європу держави та культурно-релігійного простору продовжили Галицько-Волинське князівство, козацька держава, Українська Народна Республіка (УНР), Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР), Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.

«День Української Державності нагадує нам про тисячолітню історію державотворення нашої країни. У це свято ми вшановуємо всі етапи нашого державотворення — від Русі до сьогодення, і всіх, хто доклав зусиль, щоб Україна відбулася як держава», — констатують в УІНП.

Відомий історик Ярослав Грицак у своїх книгах визнає, що фахові історики не вважають Русь національною державою — російською, українською чи скандинавською. Однак, наголошує він, «приймаючи християнство, Володимир Великий включив Русь у європейську цивілізацію, а не, як стверджує Кремль, заклав підвалини «руського міра».

«Щоб з’ясувати, яке з двох тверджень є історичним, а яке — пропагандою, достатньо подивитися на цю статистику: з 52 міждинастичних шлюбів київських князів три чверті припали на західні країни — Англію, Скандинавію, Польщу, Німеччину, Угорщину та Францію», — нагадує Грицак.

За його словами, цей та інші приклади подає зокрема опублікована в Гарварді праця Кyivan Rus in Medieval Europe. «Не переказуватиму книгу, обмежуся висновком: майже за 250 років існування (від Хрещення 988 року до занепаду центральної київської влади 1146 року) Русь була повноправною частиною тогочасної Європи», — наголошує український історик.

Ще торік міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба нагадав, що Україні, на відміну від РФ, «не потрібно нічого приватизувати, тому що ми як були на своїй землі 1000 років, то ми так і залишаємося на ній».

«Це ви приходите на чужу землю, намагаючись її привласнити, це ви намагаєтеся привласнити чужу історію, чужі страви, чужу культуру. Україна була, є і буде, і указ президента України просто зафіксував цей факт», — зазначив Кулеба у відповідь на недолугі звинувачення Сергія Лаврова в тому, що Україна буцімто «приватизувала» День хрещення Русі.

Кулеба також нагадав, що «спроби Москви як історичної периферії називатися центром не нові» і були вже сотні років назад. «Але факт залишається фактом: двох Києвів немає. Є один Київ, і це український Київ, і це столиця Української держави, який був з самого початку столицею Давньої Русі. Це наша історія, наше минуле, наше сьогодення і наше майбутнє», — резюмував Кулеба.

Редактор: Інна Семенова