«Це проста математика». Які причини виходу Сил оборони з Авдіївки і що відомо про полонених — інтерв’ю з Романом Костенком

Поділитися:

Авдіївка у листопаді 2023 року (Фото:Radio Free Europe/Radio Liberty/Serhii Nuzhnenko via REUTERS)

Автор: Власта Лазур

Секретар Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко розповів в інтерв’ю Radio NV, якими були причини виходу українських сил з Авдіївки і чи відомо йому щось про полонених.

https://www.youtube.com/watch?v=WrwLHMzMnTo

 — Як би ви описали причини виходу з Авдіївки? Наприклад, я бачила пояснення Джона Кірбі, радника з безпеки Білого дому. Він прямо пов’язав вихід ЗСУ з Авдіївки з нестачею боєприпасів, тієї допомоги, яку США мали надати Україні. ЧИ є ще якісь об’єктивні причини?

— Зокрема. Я не скажу, що прямо не вистачало [боєприпасів]. Так, у нас загалом на лінії фронту між Україною та Росією обмежена кількість боєприпасів. Але, згідно з моєю інформацією, що надало вище військове керівництво, коли почалися бої за Авдіївку, коли противник почав більше натискати і використовувати там більше підрозділів, то туди були виділені додаткові боєприпаси і резерви. Я не знаю, чи встигли вони туди доїхати, не буду називати номери бригад, але уже на наступний день, коли нам це сказали, було Генштабом заявлено про те, що виходять наші підрозділи. Тому об’єктивно, що боєприпаси туди направлялися.

Думаю, що з початку повномасштабного вторгнення, якщо ми беремо до уваги саме авіаційні удари, то найбільший ефект вони мали саме під Авдіївкою. Я не знаю, чому противник зміг зробити цю перевагу, а збивати ми їх лише в останній день почали. Можливо, тому що у нас бракувало якихось засобів, і вони не були туди перекинуті. Але 17 лютого були збиті три літаки, які є носіями цих КАБів.

Так от: противник там створив перевагу в повітрі, і ми бачимо реакцію, зокрема і в Російській Федерації: вони зрозуміли, що це їм дало результат. Що під цими ударами КАБів наше військово-політичне керівництво прийняло рішення, що треба відводити наші війська.

Ми маємо щось робити, бо росіяни зрозуміли, що вони успіху досягають, зокрема через своє локальне авіаційне панування. Тому я думаю, вони будуть його використовувати і далі. А оцих авіаційних бомб в них досить багато.

Тому зараз питання не просто «закрити небо», а і створити безпольотну зону хоча б кілометрів на 50−70 в бік противника, бо зараз це їхня перевага, на жаль.

— Іншими словами, якби Україна мала літаки, то Авдіївку можна було б зберегти?

— Ми і так зараз маємо літаки. Якби ми мали зараз літаки, які могли б конкурувати за своїм обладнанням і озброєнням з літаками [РФ], зокрема Су-34, Су-35, п’ятого покоління літаки, 4+, то так. Але ці літаки, які ми маємо… На жаль, у росіян кращі літаки, тому ми не можемо навіть підлітати швидко, близько і збивати їх. Тому що наші радари не конкурують з їхніми, вони нас бачать далі, і ракети нас вражають ще на підльоті, коли наші радари їхні [винищувачі] навіть не бачать. Це проста математика, яку ми маємо розуміти.

— Нарікали на відсутність другої лінії оборони. Що ви на це можете відповісти? Чи дійсно Авдіївка не мала другої лінії оборони? Якби вона її мала, чи врятувало це її?

— Я думаю, що ті, хто кажуть про другу лінію оборони, мають на увазі не Авдіївку.

Авдіївка — це була перша лінія оборони. Нелогічно мати другу лінію оборони в самій Авдіївці, це про тактичний рівень. Я думаю, люди говорили про більш оперативний рівень, що немає лінії оборони за Авдіївкою. І якщо противник прорве [першу], то він зможе вийти на оперативний простір і далі вже просто розвивати свій успіх.

Я знаю, що така проблема була. Вона швидко почала вирішуватись і вирішується. Наскільки зараз вони стабілізували її і добре вибудували? За моєю інформацією, що зачепилися за деякі населені пункти, побудували. Наскільки вона ефективна? Це ми побачимо найближчим часом.

Противник однозначно буде цим користуватись. Плюс у них зараз оця накатана тактика атаки] КАБами, яка показала свою ефективність. І поки ми не прикриємо небо, я думаю, вони будуть продовжувати її використовувати.

— Куди вони будуть розвивати цей наступ зараз? Є у вас уявлення? Покровськ? Можливо, взагалі на куп’янському напрямку? Яке місто зараз може після Авдіївки стати наступною гарячою точкою?

— Основні сили в них зараз зосереджені в Авдіївці. І є також сили в них на куп’янському напрямку. Яке вони приймуть рішення? Зазвичай, коли відходять війська, логічно іти по сліду військ, що відходять. Тому я і кажу, що важливо, щоб в оборону ставали не ті люди, що відходять; а щоб ставали резерви і пропускали через себе війська, які виснажені обороною, щоб вони вийшли на відпочинок. А тут вже стояла лінія, яка їх чекала б.

Бачачи, що війська відходять, противник мав би йти за ними і нас доганяти, вступати в бій.

Де вони зараз будуть [атакувати]? Є декілька напрямків. На херсонському плацдармі, за моєю інформацією, теж непроста ситуація: противник також використовує КАБи, артилерію, намагаючись вибити наших воїнів. Тому в них декілька серйозних напрямків. Зокрема вони це роблять для того, щоб ми не змогли десь взяти резерви і перекинути їх на той чи інший напрямок.

Куп’янський і авдіївський зараз найбільш гарячі напрямки, там найбільше військ зосереджено.

— Я не думаю, що це є основним. Те, що мобілізація йде погано, це факт, ми про це вже неодноразово говорили. Те, що є проблеми, те, що завалили роботу ТЦК, це також є проблема.

Але чи є це прямим наслідком того, що в Авдіївці сталося? Ні. Тому що туди кидали достатньо резервів. Там була і 110-та [бригада], там була і 3-я штурмова, і інші підрозділи.

Думаю, що там проблема в іншому. Противник створив велику перевагу в силах і засобах, як це має бути при наступі, і використав свою авіацію досить успішно, вибив нас.

Тому потрібно це все аналізувати, вивчати і до цього правильно підходити. А не просто [мобілізувати] 500−700 тисяч, а потім не знати, що з ними там робити.

— Повернемося до Авдіївки. Була офіційна інформація, про те, що деяка кількість військових потрапила в Авдіївці в полон. Ми не знаємо, яка це кількість військових. Що вам про це відомо?

— Я не маю інформації щодо наших полонених в Авдіївці, зокрема, щодо поранених. Я бачив кілька постів, що люди писали щодо цього. Але підтвердження, мабуть, на щастя, у мене немає.

І ми буквально днями поговорили з [головнокомандувачем ЗСУ] генералом Сирським, він був на Комітеті в нас, і також щодо Авдіївки. І ми розмовляли і з [головою СБУ] Малюком, і з [очільником української розвідки] Буданом. А згодом вже вся ця ситуація (відведення військ — ред.) відбувалась. Тому ми знали, запитували, що там відбувається, які перспективи, які плани щодо Авдіївки, а ввечері вже було ухвалене це рішення. Тому, якщо там хтось десь залишив поранених, в мене немає інформації. Буде можливість, я запитаю, що там сталося.

Share

Рекомендуємо почитати: