«Валера робить свою роботу». Залужний у дитинстві, в найважчі дні війни і очима ворога — найцікавіше з матеріалу ВВС про головнокомандувача

Валерій Залужний у залі Верховної Ради (Фото:Пресслужба ОП)

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний категорично відмовився від ідеї підірвати мости через Дніпро в Києві на початку вторгнення, та навіть під час великої війни залишається на зв’язку з найширшим колом офіцерів і військових ЗСУ.

Про це розповіли журналісти ВВС News Україна у своєму докладному матеріалі про Валерія Залужного і про те, «як генерал став тим, ким він є». Сам Залужний не надавав коментарі для тексту, однак репортери поспілкувалися з великим колом людей, які його знають.

Ось найцікавіші факти з цієї публікації.

Залужний під час вторгення РФ в Україну

З матеріалу ВВС стали відомими деякі факти про те, як діяв і як продовжує приймати рішення Валерій Залужний від перших днів повномасштабного вторгнення РФ і до сьогодні. Ось найцікавіші з них.

Готувався до війни і працював ночами задовго до вторгення. У розмовах з ВВС працівники українського Генштабу стверджують: задовго до початку великої війни командування ЗСУ перейшло «фактично на цілодобовий режим роботи, попри заспокійливі меседжі політиків». Сам Залужний перебрався жити у приміщення неподалік Генштабу, щоб краще підготуватися до ймовірного вторгнення і зберегти ці приготування у таємниці. Саме тоді військові перевозили системи ППО з пунктів їхнього постійного базування, і робилося це вночі.

«Страху в очах не було»: як зустрів 24 лютого. Після початку вторгнення Валерій Залужний негайно прибув до штабу командування українськими військами, яке розгорнули у сховищі неподалік Генштабу. «Там була абсолютно робоча атмосфера. Я не можу сказати, що в його поведінці було щось незвичне. Це кадровий військовий, який пройшов важкі бойові дії в 2014—2015 роках. Страху в його очах не було, були максимальна концентрація та зосередженість», — розповіла ВВС про той день ексрадниця головнокомандувача Людмила Долгоновська, яка також була поряд із Залужним 24 лютого 2022 року. Долгоновська розповідає, що протягом перших трьох діб вторгнення Залужний не відпочивав і не спав, постійно залишаючись на контакті з військовими: «Він постійно зідзвонювався з командувачами, питав про ситуацію на різних ділянках».

Не дозволив підірвати мости в Києві. 26 лютого 2022 року, на третій день вторгнення, у владних колах обговорювали ризик заходу окупантів у Київ з боку лівобережних передмість столиці. Саме тоді, як пише ВВС, один з високопоставлених урядовців набрав тодішнього голову СБУ Івана Баканова. Він запропонував, аби той наказав своїм спецпризначенцям підірвати мости і відрізати лівий берег Дніпра від правого. Баканов подзвонив Залужному. Той його вислухав і без вагань відповів: «Підірвати мости? В жодному разі! Це буде зрада тих, хто залишився на лівому березі Дніпра — і військових, і цивільних».

Отримав публічне визнання навіть у військових вишах Росії. У торішньому літньому інтерв’ю журналу TIME Залужний заявив, що поважає «російську школу воєнної науки» і ретельного вивчив усі праці Валерія Герасимова, голови Генштабу армії РФ. Після цього прізвище Залужного почали вперше вимовляти вголос у стінах Воєнної академії російського Генштабу. Співрозмовник ВВС з провідного військового вишу Росії розповідає, що до цього Залужний був у них «чимось на кшталт лорда Волдеморта» [головний негативний чаклун із серії книг про Гаррі Поттера, якого більшість чарівників боялися називати на ім’я]. Однак після інтерв’ю TIME прізвище Залужного почало з’являтися не лише у дискусіях між викладачами, але й «у навчальному процесі». «Я думаю, ви розумієте, що похвала від ворога цінніша, ніж від друга, а „поважають навіть вороги“ — це справжнє визнання, адже самі себе ми хвалимо і так», — додає російський співрозмовник ВВС.

Дайджест головних новин Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Не планував реагувати на фейки пропаганди РФ про поранення. Полковник Анатолій Штефан розповів, що Залужний знаходить час, аби регулярно читати новини в інтернеті та навіть у Телеграм-каналах. Саме звідти він довідався, що російські військові «серйозно поранили, а то навіть і вбили» його. Штефан каже, що Залужний поставився до цих повідомлень з гумором і взагалі не збирався на них реагувати: мовляв, толку виправдовуватися за якісь фейки. Однак на тлі нагнітання чуток російською пропагандою про «трепанацію черепа» таки погодився записати спростувальне відео. «Записали ми це відео і подумали, що (росіяни) зараз скажуть: от він сидить, значить, поранений. Тож ми одразу записали друге відео, де тримає селфі камеру і, усміхаючись, каже, що все добре, — розповідає Штефан про цей ролик. — Залужний завжди сміється з таких історій. Ми звикли, що (росіяни) різне про нього кажуть. Але ми тут дочекалися піку маразму від російської пропаганди».

Має величезну мережу прямих контактів з офіцерами і рядовими військовими. ВВС констатує, що серед військових Залужний має славу «людяного генерала». «Він знає особисто сотні людей на всіх щаблях військової ієрархії і на всіх ділянках фронту. Кажуть, він може запросто подзвонити на мобільний не полковнику чи майору, а простому солдатові чи сержанту — розпитати про стан справ на конкретній ділянці або навіть просто привітати з днем народження», — пише видання. «Якщо раніше прізвище головнокомандувача в солдатських масах могли й не знати, то Залужного знають точно. Він в ролі першого після Бога, в хорошому сенсі», — розповів військовий однієї з фронтових бригад ЗСУ.

ВВС намагалася уточнити дані про тих командувачів, яких Залужний звільнив, за його власними словами. «З початку війни я звільнив десятьох генералів, бо вони не справлялися. Ще один — застрелився», — розповідав він в інтерв’ю журналу Economist у грудні 2022 році. Утім, журналісти не отримали відповідей на запит стосовно особистих даних цих генералів. На умовах анонімності джерела повідомили, що в ситуації з суїцидом йшлося не про зраду, а радше про важкий психологічний стан людини.

Війна без вихідних, в строю тримає спорт: як Залужний працює зараз. З початку війни місце перебування головнокомандувача ЗСУ постійно змінюється задля безпеки. Весь цей час робочий день Залужного починається вдосвіта та закінчується вночі. Вихідних у нього в принципі немає, кажуть ВВС його знайомі. «Я дивуюся, як і коли він відпочиває. Після повномасштабного вторгнення він працює практично 24 години на добу. Як такого плану робочого дня немає. Це постійна бойова обстановка або планування заходів», — розповів полковник Анатолій Штефан «Штірліц», який працює з головнокомандувачем. За його словами, тримає генерала в строю не кава, а спорт, яким він за можливості займається на тренажерах, що стоять прямо в його кабінеті.

Чутки про протистояння з ОП. За інформацією джерел ВВС, вже кілька місяців у закритих соцопитуваннях [видання не називає їх замовника] фігурує гіпотетична «партія Залужного», і її показники досить високі. Співрозмовник, який бачив ці цифри, стверджує, що якби вибори до Верховної Ради відбулися найближчим часом, «партія Залужного» могла би бути другою після президентської Слуги народу. Однак на Банковій спростовую, що між Зеленським і Залужним є тертя чи що Головнокомандувача можуть перевести на посаду міністра оборони. «Я глибоко сумніваюся, що у Зеленського є час на будь-яку подібну ревність. Він на 102% занурений у питання війни, у переговори з приводу надання Україні західної зброї, а не сидить і оцінює якісь рейтинги, — каже ВВС джерело у оточенні президента України. — Питання з відставкою Залужного теж не розглядається: є певна вертикаль, вона стабілізувалася, сенсу щось міняти немає».

Непублічний Залужний: особистість і характер

Стриманий «обаяшка» Валєрчик: яким був Залужний у шкільні роки

Журналісти ВВС поспілкувалися з однокласниками Валерія Залужного, разом з якими він навчався у школі № 9 міста Звягель (до 2022 року Новоград-Волинський) Житомирської області, та його першою вчителькою Тетяною Шатульською-Пелешок. Остання згадує, що він був «дуже добрим дитям», і хоча не вважався відмінником, вирізнявся старанністю.

Сергій та Олена Степанюки, шкільні друзі Залужного, пам’ятають його як «хлопця спокійного, але не тихоню». «Не „фронтмен“ чи любитель виступити з трибуни, а людина, яка тримається гурту, може мовчати-мовчати, а тоді втнути такий влучний жарт, що всі попадають зо сміху», — переповідає ВВС їхні враження про дитинство і юність головнокомандувача ЗСУ. «Він був самодостатній. Я був комсоргом школи і добре пам’ятаю, що в художній самодіяльності чи в спортивних змаганнях він брав участь тільки якщо йому самому було цікаво або треба було допомогти класу. Грамоти, якісь заохочення — це його не цікавило зовсім», — згадує Сергій Степанюк.

Ближче до старших класів школи однокласники почали назвати майбутнього генерала Валєрчиком: так його і досі називають друзі дитинства. «Це не жаргон чи панібратство. Уявіть собі, він був таким скромним „обаяшкою“. Такі кучеряшки, усмішка, такі рожеві щічки. Ніколи грубих слів не вживав, але і не лащився. Валєрчик», — згадує однокласниця і дружина Сергія Олена Степанюк.

Після дев’яти років навчання Валерій Залужний не пішов до випускного класу: освіту він продовжив у Новоград-Волинському машинобудівному технікумі. Його директорка Алла Петрошук вважає, що ці чотири роки перед вступом до Одеського інституту сухопутних військ дали Залужному чимало.

«Він прийшов до нас [у технікум] з середнім балом 3,9 — не те щоб погано, але й не дуже добре. А пішов від нас з відзнакою. Він вчитися навчився у нас, — каже вона. — Його системне, прикладне, технічне мислення сформувалося саме тут».

Шкільні друзі Залужного також розповіли, що раніше мали контакт із Головнокомандувачем ЗСУ у спільному чаті по звягельській школі у вайбері. Однак він початку вторгнення він не написав у цей чат жодного слова. Натомість однокласники втішали одне одного 24 лютого: «Бережіть нерви! Валера робить свою роботу, а ми повинні свою».

Звідки вибір на користь армії і військової служби

Перша вчителька Залужного Тетяна Шатульська-Пелешок мешкала по сусідству з родиною його батьків і впевнена, що його військова кар’єра бере початок ще в дитинстві. «Залужні учотирьох — дорослі і Валера з молодшим братом — жили в однокімнатній квартирі біля вокзалу, там поруч дві військові частини. Батько його був військовим, він змалечку бачив навколо себе військових, любив гратися солдатиками на парті, солдатиків на перервах малював. Одна з військових частин була шефами нашої школи: солдати до нас на уроки приходили, на їхньому плацу дітей приймали у жовтенята й піонери. Я зовсім не дивуюсь, що Валера пішов у військові», — розповіла Тетяна Григорівна.

Три складові успіху Залужного — думка політтехнолога

Політтехнолог Сергій Гайдай назвав ВВС три складові надзвичайної популярності Валерія Залужного серед українців:

• Ресурс посади. «Будь-яка людина на його посаді була б популярною. Поки ЗСУ справляються зі своїми завданнями, поки ми з вами живі – звичайно, у їхнього головнокомандувача рейтинг буде максимальним», — каже Гайдай.
• Природна привабливість. «Важко уявити собі бойового генерала, який по-батьківськи обіймає молодого солдата, виглядає як „свій хлопець“, душа компанії, який має настільки щиру посмішку. Залужний в цьому плані абсолютно нетиповий воєначальник», — переконаний Гайдай.
• Дозована і доречна публічність. Залужний не роздає десятки інтерв’ю як, скажімо, керівник військової розвідки Кирило Буданов, а з’являється на публіці, щоб іронічно довести, що він живий, після того, як російська пропаганда його «вбила». Або щоб коротко повідомити про чергову розмову з кимось із західних воєначальників на тему підтримки України. «Витримка цього інформаційного балансу — це або природне чуття самого Залужного або ж поруч з ним є хтось, хто йому це правильно підказує», — каже Гайдай

«Сильний характер»: характеристики від західних військових.

«Залужний — харизматичний, він має стратегічне бачення, а головне — у нього є характер, — оцінив його в коментарі ВВС американський військовий аналітик Майкл Кофман. — (Американський генерал Норман) Шварцкопф колись сказав, що лідерство — це потужне поєднання стратегії та характеру. Але якщо вам треба обрати щось одне, обирайте характер. Я думаю, що Україна (у ході цієї війни) під керівництвом Залужного показала загальну успішну стратегію, а він сам продемонстрував сильний характер».

«Головнокомандувач повинен вміти прикрутити свою голову до всієї армії», — каже ізраїльський військовий експерт Давид Гендельман, і з цим, на думку експерта, Залужний чудово впорався. «Плюс Залужного в тому, що завдяки своїм командирським якостям і авторитету він здатен довести свою думку до практичного втілення на місцях».

Редактор: Інна Семенова