«Відчуй атмосферу часів Януковича». Інфоатаки проти Ніколова і Бігуса стали частиною системного тиску на медіа в Україні: що відбувається
Поділитися:
Денис Бігус, відомий журналіст-розслідувач, приєднався до лав ЗСУ з перших днів вторгнення РФ (Фото:Денис Бігус / Детектор медіа)
Автор: Інна Семенова
В Україні за короткий час сталася низка інцидентів, спрямованих на підрив довіри до журналістів-розслідувачів та кількох впливових медіа, серед яких Денис Бігус і його проєкт Bihus.info. Українська медіаспільнота закликала владу відреагувати на ці події, щоб зупинити кампанію тиску на незалежних журналістів.
NV нагадує, що сталося, та розповідає чому медіаспільнота України вбачає в інформаційних атаках проти журналістів ознаки цілеспрямованої кампанії.
https://www.youtube.com/watch?v=Fg2j8anMEeU&embeds_referring_euri=https%3A%2F%2Fnv.ua%2F&embeds_referring_origin=https%3A%2F%2Fnv.ua&feature=emb_imp_woyt
Інформаційні атаки проти Дениса Бігуса і Юрія Ніколова: що сталося і як відповіли журналісти
Протягом останнього тижня в Україні сталося одразу дві гучних події довкола відомих журналістів-розслідувачів.
Найновіша резонансна історія розгорнулася довкола колективу розслідувачів Bihus.info, очолюваного Денисом Бігусом. 16 січня YouTube-канал Народна правда поширив відео з провокаційним заголовком Зворотня сторона Bihus.Info: нюхнули «фєну», закинулись MDMA, курнули трави і погнали розслідувати.
Відео включає в себе аудіозаписи приватних розмов нібито співробітників Bihus.Info, у яких вони домовляються про замовлення і купівлю «трави», зокрема через редакційного водія-оператора. Також запис містить відеокадри з нещодавнього зимового корпоративу редакції, на яких кілька осіб буцімто вживають наркотичні речовини. При цьому відео подано з маніпулятивним коментарем: «Як журналісти Bihus.Info роблять свої розслідування», а у підписі під віео прямо ставиться запитання: «Чи можна після такого довіряти розслідуванням [журналістів редакції], якщо вони зроблені під кайфом?». При цьому відеозапис стосується не робочої ситуації, а приватної події.
Денис Бігус, який від початку повномасштабного вторгнення РФ став добровольцем до лав ЗСУ, швидко відреагував на появу цього «викриття» і у своїй відеозаяві озвучив декілька тез:
- підтвердив «одновечірній корпоратив у стилізованих хатках під Києвом», який редакція провела перед Новим роком;
- підтвердив, що на цей корпоратив «декілька персонажів — дякуватиБогу, не з журналістів, оператори — притягли трави і якоїсь ще х**ні, після чого пішли в будиночок, вжили це в три рила, виспалися і все»;
- заявив про негайне звільнення операторів Bihus.Info, які взяли участь у вживанні та ймовірній закупівлі заборонених речовин;
- заявив, що в учасників резонансної історії «прослуховували телефони», а в будиночку, де вони зупинилися в ніч корпоративного святкування, «встановили камери».
https://www.youtube.com/watch?v=7fjBEpSMkj8&feature=youtu.be
Окремо Денис Бігус, додав, що команда Bihus.Info «усвідомлює всю жесть ситуації». «Звісно, прослуховування і спостереження були незаконними, а цілі тих, хто записував, зрозумілі. Та це не є виправданням тому, що ми побачили на відео — а саме вживання заборонених речовин кількома нашими колегами. Ми маємо бути чесними, адже вимагаємо чесності від інших. На жаль, частина команди порушила наші принципи і цінності, наслідком будуть жорсткі кадрові зміни. Така поведінка — вибір дорослих людей, проте за цей вибір у свідомій команді відповідає кожен», — йдеться у заяві під відеозверненням Бігуса.
Визнаючи «неприємну правду», редакція Bihus.Info також підкреслила маніпулятивність оприлюдненого відео. «Йдеться про буцімто вживання саме журналістами. Це неправда і з самого відео це видно. Сьогодні усі, хто співпрацює з Bihus.Info, здадуть тести на вживання наркотиків. Про результати ми повідомимо глядачів у нашому телеграм-каналі. Приносимо щирі вибачення аудиторії», — йдеться у заяві.
У коментарі Детектору медіа Денис Бігус також відзначив, що за представниками Bihus.Info, вочевидь, стежили давно і системно, адже у «викривальне”відео увійшли фрагменти телефонних розмов піврічної давнини. «Тобто це не історія двох днів, велася тривала робота. У мене питання, наскільки раціонально спецслужби витратили свій ресурс», — зауважив Бігус. Він також не бачить підстав стверджувати, що «злив» варто розцінювати як «покарання» Bihus.Info за конкретне розслідування. «Думаю, що це «медалька» за сумою наших досягнень», — сказав розслідувач у коментарі Детектору медіа.
У ще одному зверненні Бігус додав, що «тривалий період за членами команди тупо слідкують — вперто, системно і дорого» і заявив, що скандал схожий на «системне, тривале слідкування і переслідування для дискредитації роботи команди». «Роботи, яку ми робили роки. І я не знаю, яким чином ця історія може дискредитувати наш контент», — резюмував Бігус.
https://www.youtube.com/watch?v=ch_RplPqNg4
За кілька днів до скандалу довкола колег Дениса Бігуса стався інцидент з Юрієм Ніколовим, автором численних розслідувань щодо потенційної корупції у сфері державних закупівель, зокрема в Міноборони.
Як розповів сам журналіст, ввечері 14 січня в його квартиру «ломилися якісь чуваки: кричали, щоб я йшов служити, обклеїли двері бумажками». На цих папірцях розслідувача було названо «зрадником» і «провокатором». Ніколов відзначив, що «не знає, якому дегенерату прийшла в голову ідея залякати журналіста», на момент нападу вдома була лише його мати. «Налякали мою стареньку маму, що після онкології живе зі мною, бо більше ні з ким — другий син в Авдіївці, дорослий онук — на Куп’янському напрямку», — розповів Ніколов, один з провідних авторів проєкту Наші гроші.
За його словами, через 15 хвилин після нападу Телеграм-канал Карточний офіс опублікував пост, у якому стверджувалося, що до Нкіолова нібито завітали військові, які «приїхали з нуля на ротацію, щоб передати повістку журналісту». Telegram-канали Джокер і Вертикаль майже одночасно в той же вечір «опублікували провокаційні дописи про Ніколова», додав Детектор медіа.
https://www.facebook.com/yuurii.nikolov/posts/pfbid0YEKbc8CAnqGsVsH1AZJCHHydJ9nqm637TeH4yJJ8tPzcSbHXqbD7HettAkQCJEvvl?__cft__[0]=AZV4qWMs9dtbywGHCf-AiW1KikTOGEoxjpnf94ydA5R_Hi1E6RXkc7g68phD7u_WdIayR3dRaJPauWl1IqYGD6SuhVRilc1Ge-EdJjUiqM1nMzcN2eP4EYizETN3fqomHUM&__tn__=%2CO%2CP-R
В інтерв’ю NV Юрій Ніколов зауважив, що найбільше в цьому інциденті його лякають і турбують наслідки такої і подібних історій для загального враження про свободу слова в Україні. «Найпростіше зараз пояснення: хто би це не був, але він робить усе, щоби зробити найбільший подарунок рашистам, [російському диктатору Володимиру] Путіну і кому завгодно з тієї сторони», — вважає Ніколов.
На його думку, саме російській стороні було б вигідно, «аби в Україні зараз говорили, що влада тисне на журналістів чи проти свободи слова відбувається якась провокація».
«Це ж точно невигідно нам усім тут, мені так узагалі насамперед. Бо навіщо мені цей „геморой“, як то кажуть? Тому, хто би це не був, із якої би причини цей дебіл не взяв це замовлення чи ще щось, він має просто розуміти, що таким чином він працює на ворога. І, до речі, дуже сильно стріляє в обидві ноги [президенту України] Володимиру Зеленському», — наголосив розслідувач.
Він нагадав, що «багато людей зараз говорять про те, що це від Офісу президента можуть бути якісь утиски, звідти». «Бо з’явилася нова публікація ще в одному телеграм-каналі про те, що це мені помста за те, що я критикував Зеленського за його позицію щодо армії. І тим самим вони [організатори нападу] просто дають зараз аргументи всім говорити, що Україна — це країна якихось нечуханих папуасів, де свобода слова — ніщо, а рашистські сценарії боротьби з викривачами — це modus vivendi», — резюмував Ніколов.
Не перші випадки: чому медіаспільнота заявляє про системну кампанію проти журналістів
На тлі цих резонансних історій український Медіарух — спільнота, що об’єднує понад 70 провідних українських медіа, журналістів-розслідувачів та експертів медійних громадських організацій — виступив із заявою-закликом до президента Володимира Зеленського. Підписанти заяви закликали главу держави «рішуче засудити кампанію тиску на незалежних журналістів і розслідувачів та взяти під свій контроль розслідування злочинів проти медійників».
«Анонімні Телеграм-канали, які публічно декларують, що працюють на владу і постійно її захищають, та сайти-сміттярки вже системно переслідують незалежні медіа та журналістів-розслідувачів, влаштовуючи їм провокації в реальному житті. Невідомі агресори намагаються виставити українських журналістів „ворогами народу“, російськими агентами, особами, що мають наркозалежність, та дискредитувати їхню професійну роботу», — наголошується в заяві.
Її автори нагадують, що окрім атак на журналіста проєкту Наші гроші Юрія Ніколова та на Bihus.Info, ще до того протягом останніх місяців відбулися інформаційні атаки на Детектор медіа, Українську правду, NV [зокрема закиди щодо власника медіахолдингу Томаша Фіали, які він спростував], Цензор, Бабель, Лігу.net. «Окрім провокацій і спроб дискредитації, відбувається стеження, прослуховування телефонних розмов та порушення права журналістів на приватне життя ― і все це з метою тиску на незалежні медіа», — підкреслюється в заяві.
Крім того, медійники закликали міжнародних партнерів України виступити на захист переслідуваних журналістів, «бо лише громадський контроль гарантує непохитність дотримання принципів демократії, верховенства права та ефективної боротьби з корупцією, які сповідують ваші держави і які прагне втілювати Україна».
Як реагують на скандал в Україні і чому вимагають реакції від влади
Резонансна інформаційна кампанія проти журналістів спровокувала хвилю реакцій в Україні. Профільні спеціалісти та представники медіаспільноти не мають сумнівів, що така кампанія є зумисною і цілеспрямованою.
Журналістка і фактчекерка Альона Романюк з’ясувала, що проти команди Bihus.info було використане «маніпулятивне відео, закинуте через сайт-сміттярку, де замість редакції – вигадані особи з фотографіями, які згенерував штучний інтелект».
«Загалом у цій ситуації використано метод „гнилого оселедця“ — до журналістів намагаються приліпити вживання наркотиків і нібито підкріплюють це відеозаписом. На записі видно, що журналісти нічого не вживають. Вживають ті, хто зазвичай за кадром — оператори. Але люди, які запустили цей вкид, добре розуміли, що слід дискредитувати саме журналістів. Ще один прийом, який використовують: „підміна понять“: ви бачите на відео хтось щось вживає, вам кажуть: „Це журналісти“. Підміну зроблено», — наголошує Романюк.
Вона підкреслює, що сайт Народна правда, який оприлюднив «злив» проти колег Дениса Бігуса — «це просто лютий треш», «сміттярка і зливний бачок, де згадують і інших розслідувачів, наприклад, Наші гроші і Олексу Шалайського». При цьому головним редактором «вказано таку собі Марію Швецову, про яку гугл ніц не знає».
«Нібито Швецова працювала у таких виданнях як „Новини Києва“ (не існує), „Наша Нива“ (не існує в Україні, але було у Білорусі – звісно, немає там жодних згадок про Швецову), „Антикорупціонер“ (ще одне ноунейм видання). Найцікавіше — фото авторки. Якщо його збільшити і подивитися на зіниці – вони дивної форми, зовсім не круглої. Також щось дуже дивне із сережками — вони не входять у мочки і якось розпливаються. Це одна з ознак того, що світлина згенерована штучним інтелектом. Якщо фото прогнати через tineye.com, то він видає не це фото, а зображення, згенеровані ШІ», — наголошує Романюк.
https://www.facebook.com/alyona.romanyuk.98/posts/pfbid02KELKFgbytq5k3ErgHJ7xkWVfPiSW7TzA79oC6kpawLtPoX2B9PXkKQbC4x9aNmNBl
Голова комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин в інтерв’ю NV, наголосив, що виступає за розслідування можливого тиску на незалежних журналістів та вимагає реакції влади і правоохоронних органів.
«Остаточну оцінку в юридичному полі мають давати правоохоронні органи, а не політики, тому можу висловити лише власну оцінку: ми справді маємо справу з тиском на журналістів», — наголосив Юрчишин.
Він також додав, що:
- у випадку Юрія Ніколова йдеться про ймовірне перешкоджання журналістській діяльності, що фактично підпадає під статтю 171 пункт 2 Кримінального кодексу («вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю»);
- у випадку з Bihus.Info «ми маємо факт або незаконного стеження, або незаконного злиття в соціальні мережі матеріалів слідчих дій», а можливе використання ботів для публікації цих зливів — «це візитна картка російської пропаганди»;
- Національна поліція вже розглядає, чи є підстави відкрити кримінальне провадження у справі Ніколова, тим часом Юрчишин та його колеги готують звернення до Служби безпеки України, «щоб, перше, з’ясувати, чи вони в курсі, хто незаконно стежив [за співробітниками Bihus.info], адже єдиний орган, який може дати можливість стежити — це СБУ».
«Тут, можливо, і підкидання дров у вогонь, щоб розпалювати недовіру між суспільством і владою. Але влада, в даному випадку, має зайняти активну позицію: що в Україні неприпустимий тиск на журналістів, в Україні неприпустиме перешкоджання журналістській діяльності, і ми, і представники правоохоронних органів, і представники секретних служб, зробимо все, що вивести на чисту воду тих, хто виступив замовниками і виконавцями цих справ», — наголосив Юрчишин.
Народний депутат Ярослав Железняк зауважив, що організатори інформаційних атак на журналістів, зокрема проєкут Bihus.info виявилися «настільки тупими і недалекоглядними», що не спромоглися передбачити, «що в заголовки іноземних ЗМІ та звітів піде не історія про споживання [заборонених речовин], а саме про прослуховування журналістів». «Особливо одразу після прикладу історії про Ніколова», — додав Железняк.
Політолог Ігор Рейтерович в ефірі Radio NV констатував, що в низці атак проти журналістів «хтось (ми поки не знаємо хто, тут є певні питання), на жаль, намагається використовувати ті механізми та методи, які були характерні ще за часів Януковича і раніше».
«Тоді цим системно займалися спеціальні служби. І тут, до речі, треба починати, мабуть, із того, хто взагалі цими речами займався, особливо в контексті стеження за журналістами-розслідувачами. Тому що зрозуміло, що це не історія одного дня, це дійсно, мабуть, тривалий процес — і прослуховування телефонів, і встановлення камер, і підготовка цього відео, розшифровка цього відео», — перерахував ознаки зумисної кампанії Рейтерович.
За його словами, скандальні атаки викликають цілу низку запитань: якщо за ними стоять умовні приватні структури, то як правоохоронці шукатимуть і притягуватимуть до відповідальності ці структури. А якщо атака могла бути організована з боку самих правоохоронних органів, «тоді виникає питання, чому вони це робили».
«Тоді виникає питання, хто взагалі доручив займатися такими речами і звідки, як кажуть, ростуть ноги, хто є ключовим замовником? І я боюся, що яка би з цих версій не була в результаті визначена основною, в будь-якому випадку насамперед доведеться відповідати владі. Тому що так здається, що приходять виключно до тих журналістів, які дозволяють собі знаходити багато і писати багато різних матеріалів щодо корупції в вищих ешелонах влади. Або стосуються різкої зміни фінансового становища окремих народних депутатів чи, знову ж, представників влади», — наголосив Рейтерович.
Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк також ще 16 січня закликала владу відреагувати на системний тиск на українських журналістів після повідомлень про погрози розслідувачу Юрію Ніколову та стеження за командою Bihus.Info.
За її словами, відсутність жорсткої реакції буде «дуже і дуже поганою для України як для демократичної держави». «Цілеспрямоване полювання на медіа, стеження, запис прихованого відео — неприпустимі в демократичній країні. І мені дуже шкода спостерігати приклади, які нагадують часи Януковича. І яким в 2024 році точно не місце», — наголосила Романюк.
https://www.facebook.com/oksana.romaniuk.33/posts/pfbid0QEWJqPqL1KHcWFGXH4euS2HFwGn4vggbGszbcjqXfkrrr7sukbVhkRjoptB8wYzTl?locale=uk_UA
Ангеліна Карякіна, радниця голови правління Суспільного, наголосила, що атаки проти Юрія Ніколова і команди Дениса Бігуса є дуже тривожною ознакою для свободи слова в Україні.
«Ніби два геть різних епізоди, але, що називається, відчуй атмосферу часів Януковича. Або сусідньої держави-агресора. Там наркотики журналістам ще й підкидають», — нагадала Карякіна.
За її словами, навіть якщо попередні розслідування журналістів були «недосконалими або суперечливими», а комусь видавалися «навіть провокативними», але «ми тим і відрізняємося від Росії – у нас є свобода слова, є право і функціонуючі навіть у війну суди».
«Хто б не стояв за візитом до Ніколова і за витраченими у війну ресурсами на стеження за командою Бігуса, реакція на спроби тиску і залякування журналістів — а обидва епізоди саме так і виглядають, має бути однозначною: засудження. Епізод щодо Ніколова розслідує Нацполіція, але реакції влади — а розслідування з наслідками такого масштабу його, безумовно, вимагає, досі не було. Свобода слова під час такої важкої війни — це настільки тонка колективна матерія, але це те, що безумовно тримає нашу боротьбу і нашу майбутню перемогу у наших руках. Відтак, ми всі – журналісти, громадянське суспільство, влада, маємо за неї битися, як за власну землю. Тиск і залякування мають бути жорстко засуджені», — підсумувала Карякіна.
https://www.facebook.com/angelina.kariakina/posts/pfbid022LcMYnWuL6vLFUHNofvXgvx92S6ZkBhCahfuQkY8ordwygTFez8j4xPhZ6ppnEDfl?__cft__[0]=AZXRXQNw7YP0d5hy7YGWtkHwF-M63D0naTIr_EgfyHQmssIp5z9aQ6T1AlwzmiCGnM1hCdisJ39XlgNdnrYI9lErqh5igO82JHDOJN0ByMwyzqcp1u5PFT735T_fQtyel70y66oCcbZnBKQX_o2CrnJ-r62mvnu7vwmkZFGhEMTmYpPiPuujOLUGLcOJPc03DXQ&__tn__=%2CO%2CP-R
