Нова епоха роботів-убивць. Як дрони зі штучним інтелектом змінюють поле бою в Україні і якими з них б’є росіян бригада Хартія — NYT
Військовослужбовець Хартії поруч із новими дронами, ілюстративне фото (Фото: Корпус Хартія / Facebook)
Протягом 2025 року у війні, яку Росія веде проти України, почала формуватися «ера роботів-убивць» на полі бою — дронів зі штучним інтелектом та новітніми автономними функціями, які тепер на фронті використовують чи не щодня.
Про це пише американське видання The New York Times у своїй статті The Dawn of the A.I. Drone (Зародження ШІ-дронів). Її автор — відомий американський журналіст, письменник та лауреат Пулітцерівської премії Крістофер Чіверс. У матеріалі він вперше розповідає, як 13-та бригада НГУ Хартія, на базі якої було сформовано однойменний корпус Хартія, використовує новітню зброю — дрони Bumblebee.
У статті йдеться про те, що цими незвичними дронами Хартію «забезпечує таємне підприємство під керівництвом Еріка Шмідта, ексгендиректора Google та одного з найзаможніших людей світу».
Вже станом на весну 2025 року дрони Bumblebee, керовані алгоритмами штучного інтелекту та запущені з українських позицій, здійснили понад 1000 бойових польотів проти військових цілей росіян, пише NYT з посиланням на дані виробника. Пілоти таких безпілотників кажуть, що з того часу вони здійснили ще тисячі польотів з використанням цих ШІ-дронів.
NYT зазначає, що їх застосування часто пов’язано з менш відомими широкому загалу епізодами, серед яких наводить приклад місії в районі села Борисівка Харківської області, що розташоване біля кордону з Росією.
«Одного теплого ранку кілька місяців тому український пілот дрона на псевдо „Липа“ підняв у повітря невеликий сірий квадрокоптер над спустошеними полями біля Борисівки — крихітного окупованого села на кордоні з Росією. Розвідувальний дрон помітив ознаки того, що в покинутих складах на околиці закріпилася ворожа група операторів БпЛА. „Липа“ та його штурман „Бобер“ мали намір знищити цю команду або змусити її піти», — йдеться у статті видання.
Інші пілоти уже двічі намагалися влучити по цих складах звичайними квадрокоптерами-«камікадзе», але безуспішно: російські засоби радіоелектронної боротьби зупиняли їх, дрони розбивалися, пояснює автор статті. Тож «Липа» отримав завдання здійснити третю спробу — цього разу застосовуючи дрон Bumblebee.
«„Бобер“ сидів поруч, поки „Липа“ виводив апарат на атаку. Високо над Борисівкою одна з двох камер Bumblebee „захопила“ східний бік будівлі. „Бобер“ звірив зображення з цифровою мапою і підтвердив: це потрібне місце», — описує видання запуск ШІ-дрона.
«Зафіксував», — підтвердив «Липа». Правою рукою він перемкнув тумблер, вивільняючи дрон з-під керування людини. Bumblebee, керований алгоритмами ШІ, далі пікірував без подальших зовнішніх команд, пише NYT. Під час зниження дрон втратив зв’язок із «Липою» та «Бобром».
“Утім, це вже не мало значення: апарат продовжував атаку автономно. Сенсори й програмне забезпечення утримували фокус на будівлі та самі коригували курс і швидкість. Інший дрон знімав результат: Bumblebee врізався у зовнішню стіну й вибухнув”, — розповідає автор публікації про те, наскільки автономно можуть працювати подібні ШІ-дрони.
Чи були в той раз втрати в росіян — невідомо. Проте напівавтономний безпілотник поцілив туди, де дрони з ручним керуванням промахувалися, і зробив позицію непридатною для подальшої роботи, пояснює видання. Тож, як зауважив «Липа», росіяни були б вимушені змінити своє місце.
Упродовж 2025 року в непомітних для більшості епізодах на кшталт цього удару по складу в Борисівці на фронті почала вимальовуватися ця нова ера «роботів-убивць», йдеться у статті. Уздовж майже 1300-кілометрової лінії фронту та в повітряному просторі обох країн дрони з автономними функціями вже щодня використовують у бойовій роботі.
Поява Bumblebee одразу занепокоїла російські військові кола, йдеться у двох технічних звітах розвідки, на які посилається NYT. В одному з них фігурує «загадковий дрон» із компонентами дуже високого рівня. Водночас автори відзначають «хвороби росту», типові для прототипів, але прогнозують: попри обмеження, технологія доведе ефективність, а спектр її застосування розширюватиметься.
Під тиском повномасштабного вторгнення РФ Україна стала полігоном, де в «живому» режимі та із миттєвим зворотним зв’язком можна тестувати нові технології. Тож виробники, урядові структури, інвестори, фронтові підрозділи, інженери й програмісти — з України та Заходу — співпрацюють, аби пришвидшити автоматизацію елементів «ланцюга ураження» (kill chain). Дрони з автономними можливостями часто працюють на доступному «залізі» на кшталт мікрокомп’ютерів Raspberry Pi із власним програмним забезпеченням, що натреновано на великих масивах даних, пише NYT.
Серед функцій, які вже частково виконуються автономно — безпілотний зліт, зависання, геолокація, навігація до району атаки, розпізнавання, супровід і переслідування цілі — аж до термінального ураження.
Автор статті зауважує, що концепція «робота-вбивці» може асоціюватися з Т-800 з фільму «Термінатор» — адаптивною мобільною машиною для вбивства зі штучним суперінтелектом Skynet, що сприймає людство як загрозу. Однак українські пілоти стверджують, що не використовують нічого схожого.
«Усі думають: „О, ви створюєте Skynet“, — поділився в коментарі виданню капітан, відповідальний за інтеграцію нових технологій у 13-й бригаді НГУ Хартія, одному з найсучасніших підрозділів країни, в якому служать „Липа“ та „Бобер“. — Ні, технологія цікава. Але це перший крок, і попереду ще багато кроків».
Цей капітан та інші техніки, які працюють з ШІ-озброєнням кажуть, що воно зазвичай крихке, має обмежений функціонал та є менш точним, ніж зброя, якою керує кваліфікована людина. Чимало подібної зброї має короткий термін служби батареї та нетривалий час польоту. Автономна зброя зі стійкою витривалістю, високою гнучкістю та здатністю розпізнавати, ідентифікувати, ранжувати та переслідувати різні категорії цілей незалежно від дій людини, наразі не з’явилася, й, каже капітан, вимагатиме «водоспаду грошей», а також багато уяви та часу.
«Це як сходи на [102-поверховий хмарочос у Нью-Йорку] Empire State Building, — наголошує він. — Саме стільки тут сходинок, і ми перебуваємо всередині будівлі, але лише на першому поверсі».
Як запобіжний захід від зброї на базі ШІ, гуманітарні фахівці та багато технологів давно виступають за те, щоб «люди були в курсі подій»: це означає запобігання самостійному прийняттю рішень щодо вбивства зброєю. Згідно з цим підходом, навчена людина має оцінювати та схвалювати всі цілі, як це робили «Липа» та «Бобер», а в ідеалі — мати можливість перервати окремий удар та налаштувати автоматичний вимикач, щоб вимкнути всю систему. Стверджується, що сильні обмеження необхідні для підзвітності, дотримання законів збройного конфлікту, легітимності воєнних дій і, зрештою, для безпеки людей, резюмує NYT.
Утім, за останній рік війна дронів в Україні таки зазнала моторошної еволюції. І якщо більшість безпілотників досі потребують пілотів, на полі бою з’являються подібні нові системи, які після «захоплення» цілі здатні самостійно переслідувати та уражати її за допомогою штучного інтелекту — без подальшої участі людини. «Це історія про те, як поле бою народило нову потужну зброю», — підкреслює видання.
Редактор: Інна Семенова
